Сценарій Свята Врожаю для учнів 5-х класів для позакласного заходу присвяченому приходу осені. Учні зможуть приміряти на себе ролі всіх осінніх героїв та продемонструвати свої акторські здібності.

Сценарій Свята Урожаю

Ведуча . Добрий день, дорогі друзі! І він дійсно видався напрочуд добрим: подивіться навколо — і ви замилуєтесь дивовижною красою матінки-природи. Дерева ледь торкнула вереснева позолота.

Ведучий . Легенький вітерець несе срібні ниточки павутиння. Повітря напоєне незрівняними пахощами айстр, чорнобривців, жоржин… Сонце уже не таке спекотне, як влітку: воно лиш лагідно торкається обличчя, ласкавою посмішкою осяває будинки, дороги, краєвиди, вже не так рано виринає з-за неозорого обрію і чомусь квапливо поспішає увечері спати. Та зараз , небо, ясне та яскраве, радіє сьогоденню.

Ведуча. Ви чуєте?

Ведучий . Що це говорить, звідки? Ніяк зрозуміти не можу.

Ведуча . А я здається зрозумі ла . Це говорять овочі та фрукти, що на столах у нас. Чуєш ? Я ка приємна насолода в цих словах, але вони тужать за останніми сонячними днями, адже поглянь у вікно. На дворі осінь, а якщо осінь, то скоро і зима.

Ведучий . Ти знаєш, я думаю, вони задоволені собою, задоволені і осінню, бо якби не осінь, не лежати б їм тут такими гарними, нарядними на цьому святковому столі.

Ведуча . Послухай. Це тихі кроки господині — осені, яка вже прийшла на зміну теплому літу. Прислухайтесь: вона вже тут.

Ведучий . Поглянь-бо, а до нас ще гості завітали. А ми тут говоримо, говоримо і зовсім забули, що у нас сьогодні таке велике свято. І скільки гостей запрошено до нього.

Звучить лагідна музика. На сцену виходить Осін ь .

Осінь .
Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь — ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, прийшла я вчасно
І у села й у міста —
Всюди осінь золота.
Лист торкну — і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно-жовтим стане ліс.
Як не віриш,— подивись!

Пісня

Ведуча.
Ні, це, друзі, нам не сниться:
Справді, осінь-чарівниця завітала у гаї
І творить дива свої.
Ось червоне та іскристе
На калині вже намисто,
Є у осені талан Ранком розливать туман,
Білий, молоко немов.
Осінь вся у праці знов:
Журавлі курличуть: певно,
Птах вона збирає в путь.
І, звичайно, недаремно Осінь щедрою зовуть.

Осінь.
Це приємно.
Я це знаю.
Щедрість — заповідь моя.
Познайомтесь з У рожаєм:
Він усюди там, де я.
Особливо цього року
Він в нас — парубок нівроку.
Я покличу урожай:
Гей-но, брате, завітай!

На сцену виходить Урожай.
Урожай
Ось і я! Привіт, громадо!
(Звертається до Осені.)
тобі я, сестро, радий!
Осінь — це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині,
Хай лунають жарти, сміх!
А земля тепер спочине.
Я на ярмарок осінній
Вас запрошую усіх!

За столами стоять господині.

1-ша господиня
Наші гості довгожданні!
Щиро, щиро просим вас!
Ярмарок удався славний,
Все чудово, все гаразд:
Фрукти, овочі нівроку,
Ми зібрали залюбки.
Всі вони милують око,
Урожаю завдяки.

2-га господиня
Осінь! Ти — пора чудесна,
Ці усі смачні плоди
У дарунок нам принесла.
А погляньте-но сюди:
Цим духмяним короваєм
Із нового урожаю
Вас дозвольте привітать,
Побажати щастя й миру
І слова подяки щирі
Від душі гостям сказать.

Вклоняючись, пода ють господині Осені на рушнику коровай.

Осінь
Й вам спасибі, господарки,
Що мене не підвели,
Що вставали рано-зранку,
Працьовитими були.
І пололи, й поливали,
Доглядали сад, поля.
Про врожай свій ви подбали —
І віддячила земля.

3-тя господиня
Довелося потрудитись,
Щоби нині не зганьбитись.
Зараз — час відпочивать,
А тепер нам треба, звісно,
Для гостей веселу пісню
Та душевну заспівать.

Ведуча . А ти знаєш, чи є в нашої осені помічники? Невже вона сама самісінька так розфарбовує листя різними барвами? Невже вона сама збирає плоди урожаю?

Ведучий . Незнаю. Але мені здається у неї є якість помічники. Ну не могла б вона сама з усім справлятись! Ти як думаєш?

Осінь.

А ось і я. Чую, мене звали?

Вересень

Вересень я — брат молодший.
Осінь — це моя сестра!
Я дарую дні погожі
І завершую жнива.

Заплітаю срібло в коси
І березі, і вербі.
Йде в багрянім листі осінь
По натрудженій землі

Ведуча 1 . Назва першого місяця пов’язана з вересом – рослиною дуже поширеною на Поліссі. Верес, як і липові гаї, дуже цінний медонос. У середині вересня відлітають у вирій птахи. Колись люди, побачивши в небі ключ журавлів, примовляли: “З чужої сторононьки вертайтесь додомоньку”.

Ведучий 2. При цьому треба було загорнути в хустинку грудочку землі і тримати її до весни. Помітивши перший журавлиний ключ, що повертався з вирію, ту грудочку одразу ж закопували у полі чи городі. Це робили для того, щоб весна була щедрою і буйною.

Жовтень

Ну а я — брат середній,

Моя мелодія осіння

З дерев скидає жовтий лист,

Вкрива дерев коріння.

Пливуть лебідками хмарки,

Небес палітра синя

Акордом хлюпають ставки

Ведучий 2 . Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень. Довколишні гаї вже зодяглися в яскравий привабливий жовтогарячий колір з усіма його відтінками.

Ведуча2. Назва “жовтень” відома ще з давніх часів. В Україні були й інші назви: хмурень, листопадник, зазимник. Однак найточнішою можна вважати народну назву – весільник. Бо починаючи від Покрови, тобто 14 жовтня, вже дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: жовтень – на весілля багатий.

Листопад

Листопадом звусь я, друзі,
Осені найстарший брат.
Я зриваю листя
Із калини в лузі,
Змочую дощем я
Хлопців і дівчат.

Та не бійтеся дощів осінніх, люди!
Мушу землю добре я полить,
То тоді й врожай наступний гарним буде:
Жито і пшениця колосками зашумить!

Ведучий 2. Назва останнього місяця теж не потребує особливих роз’яснень. У цю пору з дерев опадає останнє листя, ліс стає незатишним, непривітним.

Ведуча 2. Досить цікавими є давні назви листопада – напівзимник, ворота зими, грудкотрус, падолист.

Ведуча. Слухай, щось я не можу зрозуміти, а що все у нас Осінь та Осінь керує святом. А де ж наш Урожай? Хіба не він головний на святі?

Ведучий . Так, звичайно головний. Адже це його дари радують нас всю осінь. Це він дивує різноманіттям овочів та фруктів на столах. Давай подивимось, де ж наш Урожай? Урожає?? Де ти??

Урожай:

Я приходжу в гості осінню лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе. І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату, де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.

Осінь:

Ох, який ти розумний, Урожає! А скажи мені, де ж вона зараз, твоя родина ! ?

Урожай:

Ось вона! Зустрічайте!

Шановні гості, ви ж не просто так сюди прийшли. Ану відгадайте, хто вони?!

Огірочки:

Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках,
На зелених ланцюжках.
Гарбузові сини й дочки,
А зовуть нас — …… .

Буряки:

Є у нас брати столові,
Учні всі у нашій школі.
Виривали їх на полі,
Ми зростали там рядками,
Люди звуть нас — …… .

Диня:

Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю,
Гарбузову господиню
Усі знають. Хто я? .

Гарбуз:

Повз, мов танк я на город,
Повз й на грудки і загруз,
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк. А як.

Ведучий 1 :

А чи живі, чи здорові, всі родичі гарбузові ?

Овочі разом:

Живі всі, на смак чудові. І до свята всі готові.

Осінь: А я теж не сама прийшла на свято. Зустрічайте моїх подруг.

Польові русалки (2 дівчат)

Ми — польові русалоньки,
Живемо у житах,
Минулися забавоньки, —
Так сумно на полях!

А влітку ж у віночках ми
Водили хоровод,
Заквітчані волошками,
Ми тішили народ!

Повіяв вітер з півночі,
Вже вижаті жита.
Холодний дощик мочить нас,
І квітів вже нема! ( До Осені .)

Порадь нам, Осінь Золота,
Де зиму зимувати,
Не зів’яла щоб краса,
Як літа нам діждати?

Осінь

Ой, русалки молоденькі,
Не журіться, не тужіть,
А ідіть у гай темненький —
Та лягайте там і спіть.

Осінь вас накриє листям,
Снігом-ковдрою — зима.
А коли пригріє сонце,
Знов розбудить вас весна!

Пісня

Ведучий 2. Швидко минає літечко й у розпалі передвісник золотої осені – серпень, це час, коли закінчуються основні роботи у полі. Вінець важкої річної праці хлібороба – жнива – споконвіку в Україні відзначалися урочисто, велично: піснями, обрядами, святковими дійствами. Час жнив розподіляється на три етапи: зажинки, власне жнива і обжинки.

Ведуча 2. 19 серпня за новим стилем люди святять фрукти й овочі, обжинкове колосся, щоб їх споживати й дякувати Спасові за те, що дав нам хліб святий. А в основі цього величного народного свята – урочистості на честь завершення врожаю, збирання плодів, які в народі завжди шанували. Свято врожаю справляють тричі: перший Спас – водяний, медовий – 14 серпня, другий – яблучний – 19 серпня, третій – горіховий – 29 серпня. Є прикмета: із першого Спаса починають відлітати у теплі краї ластівки й стрижі: «Ластівка весну зачинає, осінь викликає». Якщо на другого Спаса сухо, то й осінь буде суха, лагідна, якщо дощ, то осінь буде мокра . І, нарешті, широковідоме: «Прийшов Спас – готуй рукавиці про запас». Адже в окремих районах України в цей час вже почина ються приморозки

Учні

Осені пора —
Літо догора…
Сонечко вже спить,
Листя шелестить.

Нива золота,
Вижаті жита.
Линуть журавлі
В теплії краї.

Хай щастить сім’ї
В радості й біді,
Хай мине зима
Й буде знов весна!

Полум’ям свіча
Хай нас зустріча,
Комина тепло
Щоб завжди було!

В цей вечірній час
Ми прийшли до вас,
І з людських сердець
Вам шлемо вінець!

К озак.

Увага, увага! Спішіть – поспішайте!

Господарі і гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці –

Чекають на вас чудові гостинці!

Тут щедрі дарунки із саду, городу,

Тут пісня і жарти усім в нагороду!

Осінь:

Що ж, я дякую усім. Ур о жай залишається з вами, а я піду, адже скоро прийде зима. І я мушу звільнити їй своє місце. Адже рівно через р і к я знову завітаю до вас у гості. Тому на прощання давайте я вас пригощу своїм осіннім короваєм .

( Осінь Пригоща є гостей короваєм ). В цей час звучить пісня «Куди йде дитинство». Всі учасники свята співають.